Блог

Психологічний блог — статті про психічне здоров’я та самодопомогу | Psikholog.pro

Ілюстрація жінки з сумним виразом обличчя, яка тримається за плече, позаду — темна фігура чоловіка, що вказує на неї пальцем. Символ психологічного аб’юзу у стосунках.

Що таке аб’юз у стосунках: види, ознаки, приклади та вихід із насильства

Слово “аб’юз” увірвалося в наш лексикон із психологічних блогів, постів у соцмережах і, на жаль, з досвіду багатьох людей. Але що це таке насправді? І чи все, що ми сьогодні називаємо аб’юзом, ним дійсно є?

У цій статті ми розберемось:

  • що таке аб’юз у стосунках;
  • як відрізнити його від сварки чи токсичної поведінки;
  • які є види аб’юзу;
  • як зрозуміти, що ви потрапили у небезпечну ситуацію;
  • і як із неї вийти без додаткової травматизації.

🧠 Що таке аб’юз простими словами

Що таке аб’юз? Це не просто сварка чи конфлікт. Це системне пригнічення, контроль і психологічне насильство, яке одна людина чинить над іншою. Слово «аб’юз» походить від англійського abuse — зловживання або жорстоке поводження. Це не просто сварки, не «характер» чи «емоційність» — це системна модель поведінки, де одна людина порушує межі іншої.


Хто такий аб’юзер: анатомія людини, що завдає болю

Слово “аб’юзер” часто сприймається як ярлик: «монстр», «психопат», «зло в чистому вигляді». Але насправді аб’юзер — це не обов’язково чудовисько з рогами. Часто — це цілком соціалізована, інтелігентна, навіть чарівна на перший погляд людина. Саме це робить аб’юз таким підступним.


1. Він (або вона) — не просто «злий»

Аб’юзер — це не про гнів, а про потребу в контролі, страх втрати влади, спробу знецінити іншого, щоб самим відчути себе значущим. Іноді — це глибока незрілість, нездатність бути у стосунках на рівних.


2. Аб’юзер не завжди усвідомлює, що творить

Багато хто щиро вважає свою поведінку «нормальною»: «Так усі роблять», «Я просто прямолінійний», «Це вона/він мене провокує». Але відсутність усвідомлення не знімає відповідальності. Насильство — це дія, а не намір.


3. Маніпуляція — його улюблена зброя

Аб’юзер рідко діє відкрито. Натомість:

  • звинувачує вас у всьому («Це через тебе я так кричу!»),
  • применшує («Ти занадто емоційна/ий»),
  • контролює («Я просто хвилююсь, де ти була»),
  • ізолює («Вони всі тебе не розуміють — я єдиний, хто любить»).

4. Може бути травмованим — але це не виправдання

Так, аб’юзери часто самі виросли у насильницькому середовищі. Але дорослі люди відповідають за свої вчинки. Травма пояснює — але не виправдовує.


5. Може змінитися, але…

…тільки якщо визнає свою відповідальність, піде в терапію й почне довгий шлях змін. Більшість аб’юзерів не проходять цей шлях. Тому головне — не чекати, поки зміниться він, а рятувати себе.


Види аб’юзу: насильство буває не лише фізичним

Коли ми чуємо слово «насильство», то зазвичай уявляємо побої. Але аб’юз — це ширше й часто непомітніше. Він ховається в словах, жестах, контролі, мовчанці. І найпідступніше — що може роками не залишати синців, але повільно руйнує психіку.


1. Фізичний аб’юз

Це найочевидніший вид:

  • удари, штовхання, залякування;
  • заборона рухатися, блокування дверей;
  • руйнування речей у пориві гніву (так звані «попереджувальні» дії).

Навіть один епізод — вже достатньо, щоб визнати: це небезпечно.


2. Психологічний аб’юз

Найпоширеніший, але найменш помітний:

  • приниження, знецінення, «ти нічого не варта»;
  • постійна критика, сарказм, образи під виглядом жартів;
  • газлайтинг: змушування сумніватись у власному сприйнятті («Цього не було», «Ти вигадуєш»);
  • мовчазні покарання, ігнорування, холод.

3. Сексуальний аб’юз

  • Примус до сексу проти волі або в стані, коли відмовитись складно (після сварки, під тиском, через маніпуляції);
  • Примушення до небажаних практик;
  • Образливі коментарі щодо тіла або сексуальності.

Згода — це не “мовчання”. Це добровільне, чітке «так».


4. Економічний аб’юз

  • Контроль доступу до грошей («Я заробляю — я вирішую»);
  • Заборона працювати чи навчатись;
  • Заборона мати власний рахунок, документи;
  • Примушення до боргів або залежності.

Це форма контролю через матеріальну вразливість.


5. Цифровий (або кібер) аб’юз

  • Стеження через додатки, злам акаунтів;
  • Вимога постійної звітності («де ти», «чому не онлайн»);
  • Шантаж повідомленнями чи фото;
  • Хейт, булінг у соцмережах, особливо після розриву.

У ХХІ столітті контроль через телефон — не менш травматичний, ніж фізичний напад.

6. Пасивний аб’юз: коли кривдник не б’є і не кричить, але вам гірше, ніж від крику

Пасивний аб’юз — це насильство, замасковане під мовчання, байдужість, ігнорування або «нормальну поведінку». Це тиха війна без вибухів, але з тотальним виснаженням.


1. Що таке пасивний аб’юз?

Це форма психологічного насильства, де замість прямих образ або фізичного тиску застосовують:

  • ігнорування (систематичне, каральне мовчання);
  • емоційне відсторонення (відмова від близькості, підтримки, тепла);
  • приховану зневагу («Ну ти знову перебільшуєш», «Дивно, що ти так на це реагуєш»);
  • байдужість до потреб (відмова чути, допомагати, взаємодіяти).

2. Чому це небезпечно?

Пасивний аб’юз:

  • не залишає синців, але викликає глибоке емоційне виснаження;
  • змушує сумніватися у власній цінності («Мабуть, я справді перебільшую»);
  • викликає тривогу, сором, самозвинувачення.

Це повільне розчинення особистості у порожнечі: вас наче не б’ють, але й не бачать. Вас не виганяють, але й не приймають.


3. Приклади з життя:

  • Партнер не відповідає на запитання. Мовчить годинами або днями. Але якщо ви щось скажете — скаже, що «ви самі створюєте проблему».
  • У складних ситуаціях зникає. А коли повертається — вдає, що нічого не сталося.
  • Уникає проявів турботи, любові, фізичного контакту, але не йде з життя повністю — тримає на гачку.

4. Чому аб’юзер обирає пасивну форму?

  • Бо вона складніша для викриття. Спробуйте сказати друзям: «Він просто мовчить» — і вам скажуть: «Ну принаймні не б’є».
  • Бо вона дає йому контроль — ви стаєте емоційно залежні від будь-якої «крихти уваги».
  • Бо це форма покарання без крику — але ефективна не менше.

5. Що робити з пасивним аб’юзом?

Звертатися за підтримкою, бо пасивний аб’юз не менш небезпечний, ніж фізичний.

Усвідомити, що байдужість — це не нейтральність, а форма агресії.

Називати речі своїми іменами: це не «у нього такий характер», а насильство.

🔥 Види аб’юзу

Вид аб’юзуПриклади
🧠 ПсихологічнийГазлайтинг, приниження, контроль, ізоляція, залякування
💔 ЕмоційнийІгнорування, мовчазні покарання, маніпуляції через провину
🥊 ФізичнийУдари, штовхання, кидання речей, блокування рухів
🔞 СексуальнийПримус до сексуальних дій, небажані дотики, порушення згоди
💰 ЕкономічнийКонтроль за грошима, заборона працювати, «відрізання» від ресурсів
📱 Цифровий / соцмережевийСтеження, злом листувань, заборона на спілкування в соцмережах
✝️ ДуховнийЗалякування релігійними догмами, використання віри для контролю

⚖️ Чим аб’юз відрізняється від конфлікту

КонфліктАб’юз
Двоє людей можуть бути неправимиОдин систематично контролює, інший страждає
Є простір для діалогуДіалогу або немає, або він «керований»
Після сварки можливе примиренняПісля сварки – звинувачення, покарання або мовчанка
Відносини зберігають гідністьУ стосунках — страх, знецінення, провина

🔄 Цикл аб’юзу

Аб’юз часто відбувається по замкненому колу, яке повторюється:

  1. Наростання напруги — дратівливість, пасивна агресія, придирки
  2. Ескалація / напад — крик, приниження, насильство
  3. Вибачення / «медовий місяць» — подарунки, обіцянки, каяття
  4. Спокій / підготовка — усе тихо, але напруга знову росте

🔁 І знову по колу. Саме це змушує жертву «чекати хорошого моменту». Він і є пасткою.


Чому люди стають аб’юзерами: природа і психіка під мікроскопом

Питання, яке мучить багатьох: чому? Чому людина, яка колись дарувала квіти, з часом перетворюється на того, хто принижує, ламає, контролює? Причин багато — і вони не виправдовують, але допомагають зрозуміти.


1. Модель з дитинства

Багато аб’юзерів виростають у родинах, де насильство — норма:

  • батько бив матір, а син засвоїв: «так треба»;
  • мати контролювала все, і дочка перейняла цю модель;
  • знецінення й покарання були «вихованням».

Що частіше дитина бачить аб’юз — тим вірогідніше, що відтворить його у своїх стосунках.


2. Страх втрати контролю

Аб’юзер — це не завжди впевнений тиран. Часто — це глибоко тривожна людина, яка панічно боїться втратити владу, кохання, значущість. Його контроль — це спосіб зберегти себе.

Але це не терапія, а руйнування — і партнера, і стосунків.


3. Психологічні розлади чи риси

У деяких випадках у поведінці аб’юзера можуть бути риси:

  • нарцисичного розладу (бажання підпорядковувати і бути в центрі),
  • гіперконтролюючих рис (зазвичай із обсесивного спектру),
  • прикордонних або імпульсивних особистостей (різкі перепади настрою, агресія).

Важливо: не всі аб’юзери мають діагнози, і не всі люди з психічними розладами — аб’юзери.


4. Невміння будувати стосунки на рівних

Для аб’юзера партнер — не людина, а дзеркало, яке має відображати лише «ідеального мене». Він не витримує критики, не приймає відмов, не визнає чужих кордонів. Йому потрібна не рівність, а ієрархія.


5. Соціальні установки і культура

«Мужик має контролювати», «Жінка повинна терпіти», «Сварки — це любов». Все це — токсичні наративи, які підсилюють і виправдовують аб’юз.

Аб’юзер часто користується тим, що суспільство вважає «нормальним»: «Ну всі ж так живуть».


🧷 Чому жертви не йдуть

  • 😰 Банальний страх. За себе, за дітей, за житло, за майбутнє.
  • 🌈 Надія, що зміниться. Ілюзія, що «він/вона був/була хорошою колись».
  • 😔 Сором. Людина боїться, що їй не повірять або засудять.
  • 🌀 Газлайтинг. Жертва вже не впевнена, що з нею взагалі щось не так.
  • 🔗 Залежність. Економічна, емоційна, соціальна.

🚨 Ознаки того, що ви в аб’юзивних стосунках

  • Ви боїтесь говорити прямо або ставити межі
  • Постійно виправдовуєтесь і відчуваєте провину
  • Ви віддалились від друзів і сім’ї
  • Ваші досягнення знецінюються
  • Вас контролюють: час, гроші, телефон, одяг
  • Ви почали втрачати себе

Які права має жертва аб’юзу в Україні і що можна зробити вже зараз

У ситуації аб’юзу багато хто почувається безпорадно: «ніхто не повірить», «немає доказів», «поліція не приїде». Але це не зовсім так. Українське законодавство визнає поняття домашнього насильства, а отже — існують інструменти захисту навіть у випадках психологічного, економічного чи емоційного тиску.

1. Аб’юз — це домашнє насильство

Згідно з Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», аб’юз може включати:

  • фізичне насильство (удари, штовхання, обмеження свободи руху),
  • психологічне (приниження, переслідування, погрози, контроль),
  • економічне (контроль доступу до грошей, заборона працювати),
  • сексуальне (примус до небажаних дій).

2. Як діяти:

1. Зателефонуйте 102. Навіть якщо не впевнені, що це «достатньо серйозно». Ваше повідомлення зафіксують.

2. Центри безоплатної правової допомоги. Можна отримати адвоката, юридичну консультацію, супровід у суді — безкоштовно.

3. Зверніться по заборонний припис. Його можуть видати поліція або суд — аб’юзеру забороняється наближатися до вас, телефонувати, писати.

4. Записуйте все. Диктофон, скріни переписок, фотографії тілесних ушкоджень або зламаних речей — усе це може бути доказами.

5. Є гарячі лінії:

  • 15-47 — Урядова гаряча лінія з протидії домашньому насильству.
  • 0 800 500 335 або з мобільного *386 — Ла Страда-Україна.

Найголовніше — ви не самі. І вам не обов’язково «дочекатися удару» — психологічне насильство так само має значення.


🧵 Історії аб’юзу

«Він ніколи не кричав…»

«Мій чоловік ніколи мене не бив. Він казав, що я “занадто емоційна”, коли я плакала… Я живу як в клітці — і ще й думаю, що сама винна…»

🧠 Це — емоційний і економічний аб’юз, замаскований під «турботу».

«Ти ніколи не зробиш краще, ніж я»

«Коли я познайомився з нею — вона була чарівна. Але з часом почала принижувати мене на людях… Я втратив себе. І соромився це визнати…»

📌 Жінки теж бувають аб’юзерами. Аб’юз не має статі. Має владу. І страх.

Кейс: щоденник жінки, яка жила з аб’юзером

Понеділок. Він знову сказав, що я нічого не варта. Не так одягнулась. Не так подивилась. Не посміхнулась вчасно. Цілий вечір мовчав, дивився крізь мене.

Середа. На роботі мене похвалили, а він у відповідь: «А що ти взагалі там такого зробила? Їм просто потрібна була якась жінка на фон». Увечері мовчазна «кара»: він ліг спати в іншій кімнаті.

П’ятниця. Я сказала, що втомлена. Він зірвався: «Ти нічого не робиш! Я — ось хто все тягне!» Пішла в душ і плакала. Щоб не бачив.

Неділя. Я знову винна. Він кричав. Я стояла, тримала себе руками за плечі, щоб не здригатися. Потім пішов і гримнув дверима. Я прокрутила в голові кожне слово — і шукала, в чому могла його образити.


Що ми бачимо тут?

  • Газлайтинг: перекручування подій так, щоб жінка сумнівалась у своїй пам’яті.
  • Емоційні покарання: мовчання, дистанція, приниження на фоні «турботи».
  • Фінансова девальвація: применшення її досягнень і нав’язування ідеї, що вона «тягар».

Цей кейс — узагальнений, але знайомий багатьом. Він демонструє, як аб’юз проявляється не у вигляді удару, а у вигляді системного знищення.


Як говорити з аб’юзером і не втратити себе

Коли ми вже знаємо, що перебуваємо в аб’юзивних стосунках, кожна розмова може стати полем бою. Ось кілька фраз і стратегій, які допоможуть:

1. Встановлюємо межі словами

  • «Я не готова зараз це обговорювати.»
  • «Це мене ранить. Я прошу не говорити так зі мною.»
  • «Я не дозволяю з собою так поводитись.»

Ці фрази звучать просто, але це мовні “стіни”, які ми будуємо навколо себе.

2. Уникаємо боротьби «логікою проти логіки»

Аб’юзер не грає чесно. Тому:

  • не потрібно доводити очевидне;
  • не потрібно виправдовуватись;
  • не варто пояснювати очевидні речі — це втягування у маніпуляцію.

3. Переводимо фокус із сварки — на дії

  • «Я зараз виходжу. Мені треба подумати.»
  • «Мені некомфортно — я зупиняю розмову.»
  • «Я не дозволяю більше на мене кричати.»

Фрази можуть бути сказані спокійно, коротко, без надриву. Це не суперечка — це констатація.


🔧 Післяаб’юзне відновлення: що робити, коли ти вже не з ним, але ще не з собою

Аб’юзер лишився в минулому, а тривога — в сьогоденні. Людина вийшла з насильницьких стосунків, але не вийшла з того психологічного стану, де була «не окей», винна і слабка. Це як зійти з корабля після шторму: ноги ще трясуться, і здається, що підлога хитається. Тож відновлення — не автоматичне. Воно потребує кроків.


1. Повернути собі «я»

  • В аб’юзивних стосунках вас, по суті, розбирали на частини. Повернення до себе — це згадати, хто ви є без страху, без чужого голосу в голові.
  • Почніть із дрібниць: улюблена музика, фільми, прогулянки, хобі. Ні, це не банальність — це як запалювати свічки у будинку після евакуації.
  • Заведіть блокнот. Щодня — одне речення: «Сьогодні я…». Це може бути: «…не вибачалась за те, що я просто є».

2. Психологічна допомога — це не слабкість, а рульова

  • Терапевт не «лікує» вас — він тримає фарватер, коли ви заново вчитесь кермувати своїм життям.
  • Особливо ефективні напрямки: когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), схема-терапія, тілесно-орієнтована робота (тіло пам’ятає більше, ніж нам здається).
  • Якщо немає ресурсу на індивідуальну терапію — існують групи підтримки, онлайн-формати, спільноти.

3. Відновити контроль над життям

  • Це не тільки про фінанси (хоча фінансова автономія — критично важлива).
  • Це про рішення, які ви ухвалюєте самостійно: що їсти, де бути, з ким говорити.
  • Планування (навіть на день наперед) повертає відчуття керованості.

4. Довіра — це не все або нічого

  • Після аб’юзу з’являється спокуса: «Нікому більше не довірю». Це природна фаза, але не точка зупинки.
  • Вчіться дозувати довіру: малими дозами, через спостереження, не знімаючи одразу всі броні.
  • Довіра — це не стрибок з парашутом, а місток, який ви будуєте з того боку, де є ви.

🛑 Міфи про аб’юз

  • ❌ «Якщо не б’є — це не аб’юз»
  • ❌ «Аб’юзерами бувають лише чоловіки»
  • ❌ «Можна просто домовитися»
  • ❌ «Це моя провина, я сама довела»
  • ❌ «Я терплю заради дітей» — але діти ростуть у страху й приймають це як норму

🧳 Як скласти план безпеки

  1. 📂 Зберіть копії важливих документів (паспорт, свідоцтва, банківські дані)
  2. 💸 Відкладіть «фінансову подушку» — хоча б мінімум на кілька днів
  3. 📱 Заздалегідь оберіть, куди звернутись: подруга, шелтер, готель
  4. 📦 Підготуйте тривожну валізу: гроші, одяг, зарядка, медикаменти
  5. 📞 Повідомте другу/психолога, що вам потрібен зв’язок

🛠️ Що робити, якщо ви в аб’юзі

  1. 📓 Фіксуйте факти. Ведіть щоденник або нотатки.
  2. 🗣️ Поговоріть із кимось, кому довіряєте. Ізоляція — це інструмент аб’юзера.
  3. 🤝 Зверніться по допомогу. Психолог, кризовий центр, юрист.
  4. 🕐 Не шукайте “ідеального моменту”. Безпека — завжди пріоритет.

💚 Як підтримати себе після аб’юзу

  • 🧘‍♀️ Психотерапія (КПТ, схема-терапія, тілесно-орієнтована терапія)
  • 🔒 Побудова здорових меж
  • ❤️‍🩹 Робота з самооцінкою та почуттям провини
  • 🏃‍♀️ Відновлення автономності — психологічної та фінансової

💬 Зв’язок із газлайтингом

Газлайтинг — частий інструмент аб’юзера. Якщо вас змушують сумніватись у своїй пам’яті, сприйнятті чи адекватності — це не «конфлікт», це форма психологічного тиску. Детальніше про газлайтинг читайте в цій статті.


📞 Куди звертатися, якщо стало нестерпно

  • 📞 Гаряча лінія ГО «Ла Страда Україна» — 0 800 500 335 (цілодобово, анонімно)
  • 💬 https://rozirvykolo.org/ — офіційний сайт, де є ресурси, контакти, і реальний чат.
  • 📱 Телеграм-бот підтримки «Розірви коло» — @rozirkolobot

❓ Часті питання про аб’юз: коротко, чесно, по суті

Усі говорять про аб’юз, але часто ми залишаємося з купою сумнівів. Тут зібрані відповіді на найчастіші «а якщо…?» — без води й з повагою до реальності.


Чи аб’юз буває тільки у шлюбі?

Ні. Аб’юз можливий:

  • у стосунках “хлопець-дівчина”,
  • між батьками та дітьми,
  • у дружбі (так, буває і там),
  • навіть у професійних відносинах (наприклад, токсичний керівник).

Чи може аб’юзер змінитися, якщо «його/її вилікувати»?

Теоретично — так. Практично — майже ніколи. Особливо якщо він не визнає себе аб’юзером і перекладає відповідальність («ти мене доводиш»). Зміни можливі лише тоді, коли людина усвідомлює проблему, бере відповідальність і тривалий час працює з терапевтом. Але це рідкість, а не правило.


Ми ж іноді маємо щасливі моменти — це точно аб’юз?

Аб’юз — це не відсутність світлих днів. Це їхня невиправдана мала кількість, обрамлена страхом, провиною, соромом і болем. «Місяць меду» — часто частина циклу насильства. Це як перемир’я, щоб знову вдарити сильніше.


А якщо я сама/сам кричу чи агресую — я теж аб’юзер?

Ключ у систематичності, намірах і контексті. Реакція на насильство — не те саме, що ініціація насильства. Якщо ви агресуєте у відповідь, це може бути реакція на хронічне пригнічення. Але це теж привід для рефлексії й можливої допомоги.


Чи бувають жінки-аб’юзери?

Так, і це важливо визнати. Аб’юз — не про стать, а про владу, контроль, приниження іншої людини. Жінки можуть бути аб’юзерками в стосунках, у вихованні, в родині, на роботі. Але статистично чоловіче насильство залишається домінуючим.


📺 Як розпізнати аб’юз у відео

Найкраще українське пояснення:🧩 У відео ви дізнаєтесь:

  • Чим аб’юз відрізняється від звичайної сварки
  • Як контроль, ізоляція та приниження маскуються під турботу
  • Які фрази та поведінка мають насторожити
  • Як розпізнати цикл насильства і що з цим робити

📲 Якщо ви впізнаєте себе — зверніться по допомогу. Це не «надто емоційні стосунки», це — аб’юз.

Всі статті на тему Психологічне насильство


🔗 Що ще почитати на цю тему:


Дізнатися більше про психолога можна на сторінці «Про мене».
Опис послуг та формат роботи – у розділі «Послуги».
Щоб записатися на консультацію, перейдіть за посиланням: Запис на консультацію.

«Цей матеріал може стати підтримкою для когось — поділіться ним»
Comments for this post are closed.
Стадії розвитку алкогольної залежності: від першого келиха до автономної потреби

Алкогольна залежність: як формується і через які стадії проходить

Алкогольна залежність часто починається як спосіб впоратися зі стресом, …

У центрі — обличчя молодої жінки з художнім візерунком у синьо-жовтих кольорах, що символізує Україну. Позаду неї — великий український прапор, який майорить на вітрі. Ліворуч — абстрактний сяючий силует козака, створений зі світла й енергії, як образ родової пам’яті та захисту. На задньому плані — темний фон із руїнами, крізь які пробиваються золоті промені світанку. Атмосфера велична, емоційна і метафорична, поєднання жіночності, сили та незламності.

Українська ідентичність як психологічна опора у війні й еміграції.

Ідентичність — це наш внутрішній дім, який тримає людину цілісною …