У цьому розділі ви знайдете інформацію про різні види тривожних розладів та фобій, їх симптоми, причини виникнення та ефективні способи подолання. Дізнайтеся більше про панічні атаки, генералізовану тривогу, соціофобію, ОКР та специфічні фобії.
Якщо відчуваєте, що тривога чи страхи заважають жити повноцінно, не зволікайте — своєчасна підтримка допомагає швидше повернути спокій і контроль.
Категорія: Тривожні розлади та фобії
Клаустрофобія — це страх замкнених просторів, який може паралізувати навіть у ліфті чи під час обстеження в МРТ. У статті ви дізнаєтесь, чому виникає клаустрофобія, які її симптоми та як з нею працювати. Розглянуто техніки самодопомоги, експозиційної терапії та приклад із реальної практики. Якщо вам знайоме відчуття “мене зараз тут замурує” — ця стаття допоможе краще зрозуміти себе та повернути контроль.
Арахнофобія — страх павуків
Арахнофобія — одна з найпоширеніших специфічних фобій, що проявляється у вигляді панічного страху перед павуками. Людина з цією фобією може відчувати жах навіть при погляді на зображення павука чи під час розмови про них. У статті ви дізнаєтесь, чому виникає цей страх, як він впливає на повсякденне життя та які методи допомагають його подолати — від когнітивної терапії до експозиційних технік.
Агорафобія — страх втратити контроль у відкритому просторі
Агорафобія — це не просто страх натовпу чи вулиці. Це тривожний розлад, при якому людина уникає місць, де, на її думку, не зможе отримати допомогу або втече. У статті — ознаки, причини та поради щодо самодопомоги й терапії.
Еміграція і тривожність: чому нове життя викликає старі страхи
Еміграція — це не тільки нове життя, а й нові тривоги. Стрес через зміну середовища, втрату звичного кола, невідомість і мовний бар’єр можуть викликати або загострити тривожні симптоми. У статті розповідаємо, як проявляється емігрантська тривожність, чому вона виникає та що реально допомагає з нею впоратися. Нормалізація, рутина і підтримка — ключ до адаптації.
Гіперактивація психіки: коли тривожний мозок не вимикається навіть уночі
Знайомо, коли тіло каже «спати», а мозок відповідає: «ні, давай ще трохи потривожимось»? Це не лінь і не “перевтома” — це гіперактивація нервової системи на повну котушку. У цій статті з’ясовуємо, чому тривожний мозок не вимикається навіть уночі, чим тут винна психіка, і як перестати вести нічні діалоги з самим собою.
