
Істеріонічний (гістеріонічний) розлад особистості: драма — це стиль чи захист?
Істеріонічний розлад особистості — це психічний розлад, при якому людина постійно прагне бути в центрі уваги, демонструє емоції театрально, часто перебільшує, фліртує або маніпулює, аби викликати захоплення чи співчуття. Це не просто любов до сцени — це спосіб виживання в світі, де за «звичайність» не помічають.
Основні симптоми істеріонічного розладу особистості
- Постійна потреба бути в центрі уваги;
- Емоційна поверхневість — почуття бурхливі, але нетривалі;
- Театральна, драматична поведінка;
- Флірт або сексуально провокативна манера спілкування;
- Часті зміни настрою, вразливість до критики;
- Легко піддаються впливу, особливо авторитетів;
- Перебільшення значущості стосунків (наприклад, «він мене кохає» після одного побачення);
- Схильність до демонстративних істерик у конфлікті.
Причини розвитку
- Нестабільна або суперечлива прив’язаність у дитинстві: дитина отримувала увагу лише тоді, коли «робила шоу»;
- Гіперопіка або гіперемоційність батьків;
- Модель «любов = драматизм» у сім’ї;
- Спроба заповнити внутрішню пустку зовнішнім захопленням.
🔍 Приклади з життя
Приклад 1: «Мене ніхто не помічає — тоді я зникну!»
Катя розповідає подрузі, що після сварки з хлопцем вона лягла під дощем на капот його машини. Вона не пам’ятає, про що був конфлікт — головне, що після цього він «нарешті зрозумів, як сильно її кохає».
Приклад 2: «Це була просто вечірка… а вона плакала, бо не була зіркою»
На корпоративі Марина змінила три сукні, загравала з усіма і, не отримавши очікуваного захоплення, пішла, ридаючи в туалеті. Через тиждень вона казала, що її ніхто не розуміє й вона “занадто яскрава для цього світу”.
❓ Часті запитання (FAQ)
Чим це відрізняється від «харизматичності»?
Людина з істеріонічним розладом не просто харизматична — вона не може не бути в центрі уваги. Це стає нав’язливою потребою, без якої падає самооцінка. А за фасадом — часто глибока невпевненість і тривога.
Чи це пов’язано з маніпуляціями?
Так, але не завжди свідомо. Людина щиро вірить у свої емоції. Проблема в тому, що ці емоції виникають швидко, змінюються раптово й рідко мають глибину. Маніпуляція — це інструмент отримання уваги.
Чи можна з цим жити у стосунках?
Можна. Але партнеру доведеться приймати часті кризи, «емоційні гойдалки» та фокус на зовнішній оцінці. Важливо не грати роль “рятівника” — а заохочувати до терапії та стабільності.
Чи це можна вилікувати?
Це не “лікується таблеткою”, але усвідомлення, психотерапія (КПТ, схемотерапія, емоційно-фокусована терапія) значно знижують симптоматику. Людина починає розрізняти: де її справжні емоції, а де потреба «звучати голосно, щоб не зникнути».
💭 Поширені міфи про істеріонічний розлад
Міф 1: Це «жіноча драма»
Цей розлад частіше діагностується у жінок, але чоловіки теж можуть мати істеріонічні риси: перебільшення, показовість, хвастощі, потреба в увазі.
Міф 2: Вони просто люблять шоу
Це не вибір. Це адаптивна стратегія: якщо на мене не дивляться — я не існую. Поведінка захищає від внутрішньої пустоти.
Міф 3: Їм усе байдуже
Навпаки. Вони часто дуже чутливі — але через поверхневе проживання емоцій не встигають осмислити, що насправді відчувають.
Висновок
Істеріонічний розлад особистості — це не «істерика» в побутовому значенні. Це крик: «побач мене, полюби мене, врятуй мене!» І якщо допомогти людині навчитися бути почутою без драми, вона відкриває себе — глибоку, справжню й здатну на емоції, які більше не треба театралізувати.
Всі статті на тему Розлади особистості
📎 Читайте також:
- Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР): симптоми, причини, як зцілити психіку після травми
- Тривожний розлад: коли мозок постійно в режимі тривоги (симптоми, види, причини та лікування)
- Депресія — коли життя втрачає кольори: як розпізнати ознаки і вийти з неї
- Розлади особистості: коли характер стає пасткою
- Параноїдний розлад особистості: симптоми, причини та допомога
- Пограничний розлад особистості: коли емоції як американські гірки
- Антисоціальний розлад особистості: як розпізнати й що робити?
- Шизоїдний розлад особистості: самотність за власним вибором чи біль у тиші?
Дізнатися більше про психолога можна на сторінці «Про мене».
Опис послуг та формат роботи – у розділі «Послуги».
Щоб записатися на консультацію, перейдіть за посиланням: Запис на консультацію.



