Розлади особистості: коли характер стає пасткою
Що таке розлади особистості?
Розлади особистості — це стійкі, негнучкі й дезадаптивні моделі сприйняття, мислення, емоційного реагування та поведінки. Вони виникають у пізньому підлітковому чи ранньому дорослому віці, зберігаються протягом життя і викликають страждання як у самої людини, так і в її близьких.
Це не просто «незручний характер». Це порушення структури особистості, яке обмежує здатність людини будувати стосунки, адаптуватися до життєвих змін і ефективно взаємодіяти зі світом.
У чому різниця між характером і розладом?
Характер — це унікальне поєднання рис особистості, які можуть бути сильними, яскравими або навіть складними, але не заважають людині функціонувати.
Розлад особистості — це ситуація, коли певні риси стають настільки домінантними, негнучкими і руйнівними, що:
- ускладнюють соціальні контакти,
- ведуть до конфліктів, самотності чи повторюваних криз,
- і при цьому людина часто не усвідомлює своєї ролі в цих труднощах.
Як класифікують розлади особистості?
У різних класифікаціях трохи різні підходи, але в клінічній практиці часто використовують поділ на три кластери (за DSM-5):
- Кластер A (дивні, ексцентричні): параноїдний, шизоїдний, шизотиповий.
- Кластер B (драматичні, емоційні): прикордонний, нарцисичний, істеричний, антисоціальний.
- Кластер C (тривожні, уникальні): обсесивно-компульсивний, уникальний, залежний.
У МКХ-11 акцент більше на ступені тяжкості (легкий, помірний, тяжкий розлад), ніж на конкретних типах.
Наскільки глибоко вкорінений розлад?
Не дивлячись на грізність визначення «розлад особистості», це — не вирок.
У психотерапії важливо не лише назвати тип розладу, а й оцінити глибину особистісної організації, адже від цього залежить вибір стратегії допомоги.
Умовно виділяють три рівні:
1. Невротичний рівень:
Людина має цілісну ідентичність, здатна до саморефлексії, її поведінка відносно адаптивна.
Приклад: перфекціоніст, який переживає через контроль, але не руйнує стосунки.
2. Пограничний (прикордонний) рівень:
Ідентичність нестабільна, стосунки — хаотичні, емоції — як американські гірки.
Приклад: людина ідеалізує партнера в понеділок, а в середу вважає його зрадником і ворогом.
3. Психотичний рівень:
Контакт із реальністю може порушуватись.
Приклад: людина переконана, що всі навколо хочуть її отруїти, але при цьому живе в соціумі.
Добра новина: навіть із пограничною чи психотичною організацією можливе покращення!
Психотерапія, підтримка, стабільне середовище — і навіть дуже болючі патерни можуть поступово трансформуватись.
Порівняння рівнів особистісної організації
| Ознака | Невротичний рівень | Пограничний рівень | Психотичний рівень |
|---|---|---|---|
| Ідентичність | Цілісна, стабільна | Нестійка, суперечлива | Розпливчаста, фрагментована |
| Самооцінка | Адекватна, самокритична | Коливається від знецінення до грандіозності | Може бути сплутаною або фантазійною |
| Контроль імпульсів | Добрий | Частково порушений (спалахи гніву, імпульсивність) | Суттєво порушений або відсутній |
| Механізми захисту | Зрілі (гумор, сублімація, раціоналізація) | Примітивні (розщеплення, проєкція, заперечення) | Психотичні (магічне мислення, гіперпроєкція) |
| Якість стосунків | Стабільні, функціональні | Хаотичні, з ідеалізацією/знеціненням | Дуже порушені, можливе уникнення або параноїдальність |
| Здатність до інсайту | Висока, критика до себе присутня | Часткова, фрагментарна | Зазвичай відсутня |
| Рівень функціонування | Високий, хоча є дистрес | Нестабільний, з періодами кризи | Дуже низький або соціально відірваний |
Звідки беруться розлади особистості?
Відповідь — як завжди: складний мікс.
- Генетична схильність (наприклад, емоційна чутливість).
- Середовище дитинства: емоційне знецінення, непередбачувані батьки, травматичний досвід.
- Стиль виховання: надмірний контроль або повна байдужість.
- Суспільні фактори: нестабільність, ізоляція, насильство.
Чи можна вилікувати розлад особистості?
Слово «вилікувати» тут не зовсім коректне. Але:
- Покращити функціонування — можливо.
- Розширити усвідомлення себе і своїх патернів — реально.
- Навчитись жити стабільніше, з менше болю — цілком досяжно.
Особливо ефективними вважаються:
- когнітивно-поведінкова терапія (КПТ),
- діалектично-поведінкова терапія (DBT),
- схемотерапія,
- психодинамічна терапія (з урахуванням рівня організації особистості).
У наступних статтях ми детально розглянемо кожен із розладів особистості — з прикладами, емоціями, механізмами захисту та можливими підходами до терапії.
Дізнатися більше про психолога можна на сторінці «Про мене».
Опис послуг та формат роботи – у розділі «Послуги».
Щоб записатися на консультацію, перейдіть за посиланням: Запис на консультацію.
