
Гемофобія — страх крові: чому навіть крапля може викликати паніку
Є люди, які з цікавістю дивляться трилери, а є ті, кого може втягнути в обморок навіть вид каплі на пальці. І це не «надто вразливі» чи «драматичні» особистості — це люди з гемофобією.
Гемофобія — це сильний, непропорційний страх виду крові, іноді навіть думки про неї, що може викликати не просто дискомфорт, а різку панічну реакцію — аж до втрати свідомості.
Що таке гемофобія?
Гемофобія (від грец. haima — кров та phobos — страх) — це одна з форм специфічних фобій, яка проявляється у вигляді сильної тривоги, паніки або непритомності при вигляді крові (іноді навіть — уявної).
Може виникати:
- при огляді ран,
- під час медичних процедур (щеплення, аналізи),
- під час перегляду фільмів або читання описів,
- навіть при думці про власну або чужу кров.
Симптоми гемофобії
🔹 запаморочення або нудота
🔹 сильна блідість
🔹 холодний піт
🔹 раптове падіння тиску
🔹 непритомність (навіть кілька секунд!)
🔹 прискорене серцебиття або навпаки — брадикардія
Унікальною рисою гемофобії є вазовагальна реакція — коли замість «бий або тікай» організм вимикається. Людина буквально «відключається», бо мозок помилково сприймає ситуацію як небезпеку втрати крові.
Чому виникає страх крові?
🔸 Травматичний досвід
Колись побачив/ла аварію, болісну процедуру, або непритомнів/ла на уколі — і мозок створив зв’язок: кров = небезпека.
🔸 Спостереження у дитинстві
Хтось непритомнів біля тебе, або тебе лякали: «будеш кров пускати — помреш».
🔸 Особливості нервової системи
Люди з підвищеною чутливістю до тілесних сигналів (інтероцепція) сильніше реагують на будь-які порушення — навіть уявні.
🔸 Підвищене відчуття безпорадності
Багато хто з гемофобією каже: «Я не боюсь самої крові — я боюсь втратити контроль, знепритомніти».
Живі приклади
Олена, 27 років:
«Я впала в обморок, коли мені просто показали результати аналізів з краплею крові. З того моменту не можу навіть думати про донорство. Це не сором, а пекло — бо боюсь навіть дитину поцарапану побачити».
Ігор, 40 років:
«Мене в армії примусово привели на вакцинацію. Я побачив шприц із кров’ю і… отямився вже на підлозі. Тепер мене знобить ще до входу в лабораторію».
Як подолати гемофобію?
Гемофобія — це не вирок. Її можна подолати, навіть якщо знепритомнів/ла колись при слові “прокол”. Головне — не уникати, а поступово тренувати мозок.
✔ Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
Метод №1 у лікуванні специфічних фобій. Допомагає:
- виявити автоматичні катастрофічні думки («я точно зомлію», «я не витримаю»),
- замінити їх на реалістичні,
- застосовувати експозицію — поступову, безпечну зустріч зі страхом (наприклад: спершу уявити пляму крові → подивитися ілюстрацію → відео → здати аналізи з підтримкою).
Унікально для гемофобії: вчать спеціальну техніку напруження м’язів, щоб не знепритомніти.
✔ Техніка Applied Tension («кероване напруження м’язів»)
Коли виникає ризик зниження тиску (тобто непритомності), треба:
- Сильно напружити м’язи рук, ніг, тулуба на 10–15 секунд.
- Відпустити на 20 секунд.
- Повторити 5 разів.
Це підвищує тиск і запобігає втраті свідомості. Дуже ефективно при гемофобії!
Що робити самостійно?
- Знай свої тригери. Що саме лякає: вигляд крові, біль, втрата контролю?
- Не уникай, а готуйся. Перед процедурою — потренуй напруження м’язів, подихай глибоко, зосередься на чомусь приємному (плейлист, смішне відео).
- Робити по кроках. Спочатку — фото. Потім — відео. Потім — сюжет у фільмі. Потім — коротке відео з аналізом. Потім — реальна ситуація. Це експозиція, і вона працює.
- Заздалегідь попереджуй медперсонал. Вони краще відреагують, якщо знають, що тобі може стати зле.
Міфи про гемофобію
Міф 1: «Це просто слабкість характеру»
Правда: Гемофобія має фізіологічну основу — це не “примха”, а конкретна реакція нервової системи.
Міф 2: «Це не лікується»
Правда: Дослідження показують високу ефективність КПТ навіть у тяжких випадках.
Міф 3: «Людина симулює, щоб не здавати кров»
Правда: Ніхто не симулює непритомність, ризик травм і сорому в медичному кабінеті — це реальний страх.
FAQ — Часті питання
🔹 Чому саме від крові втрачається свідомість?
Бо активується вазовагальний рефлекс — організм “думає”, що втрачає кров, і відключається, щоб “зберегти сили”.
🔹 Я боюсь навіть уявити собі краплю крові — це нормально?
Для гемофобії — так. Починати роботу з уявних образів — абсолютно нормальний етап терапії.
🔹 Чи треба лікувати, якщо я просто не люблю вигляд крові, але не зомліваю?
Ні, якщо це не заважає. Але якщо через це ти не робиш аналізи, не надаєш першу допомогу або відмовляєшся від лікування — варто звернутись по допомогу.
📎 Читайте також:
- Як подолати будь-який страх — експозиційна терапія
- Розлади особистості: коли характер стає пасткою
- Тривожні розлади: симптоми, види, причини та лікування
- Панічна атака: як розпізнати і що робити
- Емоційна залежність у стосунках: коли любов перетворюється на утрату себе
- Фобії: коли страх виходить за межі здорового глузду
- Стрес і надмірна вага: як хронічне напруження впливає на тіло і апетит
Дізнатися більше про психолога можна на сторінці «Про мене».
Опис послуг та формат роботи – у розділі «Послуги».
Щоб записатися на консультацію, перейдіть за посиланням: Запис на консультацію.



