Блог

Психологічний блог — статті про психічне здоров’я та самодопомогу | Psikholog.pro

Молодий чоловік із тривожним виразом обличчя дивиться на бинт із плямою крові, яку тримає інша людина. Ілюстрація передає емоції страху та паніки, типові для гемофобії

Гемофобія — страх крові: чому навіть крапля може викликати паніку

Є люди, які з цікавістю дивляться трилери, а є ті, кого може втягнути в обморок навіть вид каплі на пальці. І це не «надто вразливі» чи «драматичні» особистості — це люди з гемофобією.

Гемофобія — це сильний, непропорційний страх виду крові, іноді навіть думки про неї, що може викликати не просто дискомфорт, а різку панічну реакцію — аж до втрати свідомості.


Що таке гемофобія?

Гемофобія (від грец. haima — кров та phobos — страх) — це одна з форм специфічних фобій, яка проявляється у вигляді сильної тривоги, паніки або непритомності при вигляді крові (іноді навіть — уявної).

Може виникати:

  • при огляді ран,
  • під час медичних процедур (щеплення, аналізи),
  • під час перегляду фільмів або читання описів,
  • навіть при думці про власну або чужу кров.

Симптоми гемофобії

🔹 запаморочення або нудота
🔹 сильна блідість
🔹 холодний піт
🔹 раптове падіння тиску
🔹 непритомність (навіть кілька секунд!)
🔹 прискорене серцебиття або навпаки — брадикардія

Унікальною рисою гемофобії є вазовагальна реакція — коли замість «бий або тікай» організм вимикається. Людина буквально «відключається», бо мозок помилково сприймає ситуацію як небезпеку втрати крові.


Чому виникає страх крові?

🔸 Травматичний досвід

Колись побачив/ла аварію, болісну процедуру, або непритомнів/ла на уколі — і мозок створив зв’язок: кров = небезпека.

🔸 Спостереження у дитинстві

Хтось непритомнів біля тебе, або тебе лякали: «будеш кров пускати — помреш».

🔸 Особливості нервової системи

Люди з підвищеною чутливістю до тілесних сигналів (інтероцепція) сильніше реагують на будь-які порушення — навіть уявні.

🔸 Підвищене відчуття безпорадності

Багато хто з гемофобією каже: «Я не боюсь самої крові — я боюсь втратити контроль, знепритомніти».


Живі приклади

Олена, 27 років:

«Я впала в обморок, коли мені просто показали результати аналізів з краплею крові. З того моменту не можу навіть думати про донорство. Це не сором, а пекло — бо боюсь навіть дитину поцарапану побачити».

Ігор, 40 років:

«Мене в армії примусово привели на вакцинацію. Я побачив шприц із кров’ю і… отямився вже на підлозі. Тепер мене знобить ще до входу в лабораторію».


Як подолати гемофобію?

Гемофобія — це не вирок. Її можна подолати, навіть якщо знепритомнів/ла колись при слові “прокол”. Головне — не уникати, а поступово тренувати мозок.

✔ Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)

Метод №1 у лікуванні специфічних фобій. Допомагає:

  • виявити автоматичні катастрофічні думки («я точно зомлію», «я не витримаю»),
  • замінити їх на реалістичні,
  • застосовувати експозицію — поступову, безпечну зустріч зі страхом (наприклад: спершу уявити пляму крові → подивитися ілюстрацію → відео → здати аналізи з підтримкою).

Унікально для гемофобії: вчать спеціальну техніку напруження м’язів, щоб не знепритомніти.


✔ Техніка Applied Tension («кероване напруження м’язів»)

Коли виникає ризик зниження тиску (тобто непритомності), треба:

  1. Сильно напружити м’язи рук, ніг, тулуба на 10–15 секунд.
  2. Відпустити на 20 секунд.
  3. Повторити 5 разів.

Це підвищує тиск і запобігає втраті свідомості. Дуже ефективно при гемофобії!


Що робити самостійно?

  1. Знай свої тригери. Що саме лякає: вигляд крові, біль, втрата контролю?
  2. Не уникай, а готуйся. Перед процедурою — потренуй напруження м’язів, подихай глибоко, зосередься на чомусь приємному (плейлист, смішне відео).
  3. Робити по кроках. Спочатку — фото. Потім — відео. Потім — сюжет у фільмі. Потім — коротке відео з аналізом. Потім — реальна ситуація. Це експозиція, і вона працює.
  4. Заздалегідь попереджуй медперсонал. Вони краще відреагують, якщо знають, що тобі може стати зле.

Міфи про гемофобію

Міф 1: «Це просто слабкість характеру»
Правда: Гемофобія має фізіологічну основу — це не “примха”, а конкретна реакція нервової системи.

Міф 2: «Це не лікується»
Правда: Дослідження показують високу ефективність КПТ навіть у тяжких випадках.

Міф 3: «Людина симулює, щоб не здавати кров»
Правда: Ніхто не симулює непритомність, ризик травм і сорому в медичному кабінеті — це реальний страх.


FAQ — Часті питання

🔹 Чому саме від крові втрачається свідомість?
Бо активується вазовагальний рефлекс — організм “думає”, що втрачає кров, і відключається, щоб “зберегти сили”.

🔹 Я боюсь навіть уявити собі краплю крові — це нормально?
Для гемофобії — так. Починати роботу з уявних образів — абсолютно нормальний етап терапії.

🔹 Чи треба лікувати, якщо я просто не люблю вигляд крові, але не зомліваю?
Ні, якщо це не заважає. Але якщо через це ти не робиш аналізи, не надаєш першу допомогу або відмовляєшся від лікування — варто звернутись по допомогу.


📎 Читайте також:


Дізнатися більше про психолога можна на сторінці «Про мене».
Опис послуг та формат роботи – у розділі «Послуги».
Щоб записатися на консультацію, перейдіть за посиланням: Запис на консультацію.

«Цей матеріал може стати підтримкою для когось — поділіться ним»
Comments for this post are closed.
Стадії розвитку алкогольної залежності: від першого келиха до автономної потреби

Алкогольна залежність: як формується і через які стадії проходить

Алкогольна залежність часто починається як спосіб впоратися зі стресом, …

У центрі — обличчя молодої жінки з художнім візерунком у синьо-жовтих кольорах, що символізує Україну. Позаду неї — великий український прапор, який майорить на вітрі. Ліворуч — абстрактний сяючий силует козака, створений зі світла й енергії, як образ родової пам’яті та захисту. На задньому плані — темний фон із руїнами, крізь які пробиваються золоті промені світанку. Атмосфера велична, емоційна і метафорична, поєднання жіночності, сили та незламності.

Українська ідентичність як психологічна опора у війні й еміграції.

Ідентичність — це наш внутрішній дім, який тримає людину цілісною …