Ілюстрація: молодий чоловік із занепокоєним виразом обличчя торкається обличчя, позаду — його бліда силуетна тінь, над головою темна хмара; символ дисоціації, деперсоналізації та відчуття нереальності.

Симптоми та стани 22/06/2025 By Inna 0 Comments

Деперсоналізація та деарелізація: що це, чому виникає і як допомогти собі

Деперсоналізація і деарелізація — це форми дисоціації, які часто лякають, викликають паніку та відчуття “я сходжу з розуму”. Насправді — це поширена реакція мозку на перевантаження. У цій статті пояснюємо, що це за стани, чому вони виникають і що з ними робити.

Що таке дисоціація?

Дисоціація — це захисний механізм психіки у відповідь на надмірний стрес, травму або емоційне виснаження. Мозок ніби тимчасово “від’єднує” частину свідомості, щоб зменшити емоційне навантаження. У деяких випадках це проявляється як:

Деперсоналізація — зміна сприйняття себе.
Деарелізація — зміна сприйняття навколишнього світу.

Ці стани можуть виникати окремо або разом, часто в умовах психологічного перевантаження.

Деперсоналізація: коли ти — не ти

Деперсоналізація — це відчуття втрати зв’язку із самим собою. Людина ніби перестає відчувати себе «живою» або «присутньою».

Типові симптоми:

Відчуття, що ви дивитесь на себе ззовні.
Ваше тіло або голос здаються чужими.
Ви ніби дієте “на автопілоті”.
Емоції згасають, життя сприймається як у кіно.
Думки: «Це не я», «Я порожній», «Я лише оболонка».

Деарелізація: коли світ — не справжній

Деарелізація — це відчуття, що реальність стала «пластиковою», нереальною або спотвореною.

Типові симптоми:

Світ виглядає як декорація або сон.
Звуки стають глухими, кольори — тьмяними.
Люди здаються неприродними, як актори.
Простір сприймається як “за склом”.
Думки: «Світ фальшивий», «Я в іншому вимірі», «Мене від’єднано».

Чому це виникає?

Деперсоналізація і деарелізація — не ознака божевілля, а реакція на психічне перенавантаження. Причини можуть бути різні:

Хронічна тривога або панічні атаки.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Глибокий емоційний шок або травма.
Виснаження, недосипання, тривалий стрес.
Іноді — симптом депресії або навіть тривалого перевтомлення.

Ключова ознака: людина усвідомлює, що її стан — “незвичний”, тобто критичність збережена. Саме це відрізняє дисоціацію від психозу.

📎 Читайте також: Як розпізнати психоз

Що робити, якщо у вас деперсоналізація і деарелізація ?

Ці стани можуть минати самостійно, але є способи допомогти собі повернутись до реальності швидше:

🔹 Техніки заземлення

Назвіть 5 предметів, які бачите.
Відчуйте свої ступні, покрутите предмет у руках.
Вмийтесь холодною водою або зробіть фізичну дію (прогулянка, рух).

🔹 Заспокоєння тривоги

Глибоке дихання (наприклад, «4-7-8»).
Прогресивна м’язова релаксація.
Музика, запахи, текстури, що вас заспокоюють.

🔹 Повернення до ритму

Встановіть розпорядок дня.
Стабілізуйте сон.
Зменшіть вплив стимулів (екрани, новини).

🔹 Психотерапія

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ).
Травмофокусована терапія.
Робота з тілом (тілесно-орієнтовані методи, сенсомоторна психотерапія).
Психоедукація про дисоціацію та техніки стабілізації.

Коли звертатися по допомогу?

Зверніться до спеціаліста, якщо:

Симптоми не зникають протягом кількох днів чи тижнів.
Ви починаєте уникати повсякденних справ.
З’являються думки: «Я більше не витримую», «Я втрачаю контроль».
Паралельно з’являються суїцидальні думки.

Приклади з життя

🔹 Аня, 27 років. Після кількох місяців роботи без відпустки, емоційно важкого розриву й нічних тривожних думок, Аня прокинулась і відчула, ніби все стало плоским. Її руки здавались «не її», голос — чужий. Це був епізод деперсоналізації на тлі хронічного стресу. Допомогли дихальні вправи, стабілізація режиму і психотерапія.

🔹 Олег, 39 років. Після небезпечної ситуації на трасі він відчув, що світ ніби «за склом». Люди навколо — як фігури з театру. Це був епізод деарелізації. Згодом звернувся до терапевта, щоб працювати з травматичним досвідом.

🔹 Ірина, 21 рік. Після тривалого недосипання та іспитів вона відчула, що бачить себе ззовні. Це була деперсоналізація — тимчасова дисоціативна реакція. Допомогли сон і робота з психологом.

🔹 Марина, 34 роки. Після евакуації з зони бойових дій, відчувала себе «за склом». Світ — як у фільмі з поганою якістю. Це була деарелізація як частина ПТСР. Робота з психологом допомогла повернути відчуття реальності.

Як відрізнити дисоціацію (деперсоналізацію і деарелізацію) від психозу?

Критерій	Дисоціація	Психоз
Критичність	Збережена	Втрачається
Контакт з реальністю	Є	Втрачається
Страх “втрати розуму”	Є	Відсутній
Галюцинації	Немає	Можуть бути
Мислення	Звичайне або загальмоване	Дезорганізоване

Що відбувається в мозку?

Під час стресу активується режим «замри» (freeze). В мозку знижується активність у зонах, що відповідають за тілесне усвідомлення. Амигдала активується — і з’являється відчуття «відключення». Це тимчасова, захисна реакція.

Міфи про деперсоналізацію

Міф 1: Це шизофренія.
Правда: Критичність збережена — це не психоз.

Міф 2: Це назавжди.
Правда: У більшості — тимчасовий стан, що минає з підтримкою.

Міф 3: Це небезпечно для мозку.
Правда: Це не шкодить нейронам, але сигнал про перевантаження.

Як пояснити близьким?

«Іноді мої відчуття притуплюються, ніби я дивлюсь на себе ззовні або світ — як у фільмі. Це реакція психіки на стрес, це не небезпечно, але потребує підтримки».

Говорити про це важливо — щоб уникнути осуду чи непорозумінь.

Часті питання

Чи можна з цим жити?
Так, багато людей мають такі симптоми епізодично й навчаються їх розпізнавати та стабілізувати.

Це назавжди?
Ні. Залежно від причини, стан може повністю зникнути або стати контрольованим.

Чи допомагають ліки?
Іноді антидепресанти чи транквілізатори можуть зменшити симптоматику, але їх призначає лише лікар-психіатр.

Підсумок

Деперсоналізація та деарелізація — це не хвороба і не кінець реальності. Це сигнал від мозку: “Мені надто важко”. Це тимчасовий стан, який можна подолати. Найважливіше — не замовчувати це, не соромитись і не плутати з “божевіллям”.

🛟 Вихід є, підтримка існує, а мозок здатен відновлюватись — крок за кроком.

📎 Читайте також:

Дізнатися більше про психолога можна на сторінці «Про мене».
Опис послуг та формат роботи – у розділі «Послуги».
Щоб записатися на консультацію, перейдіть за посиланням: Запис на консультацію.