Блог

Психологічний блог — статті про психічне здоров’я та самодопомогу | Psikholog.pro

Чому мені страшно звертатися до психолога — і що з цим нормально

Молода жінка з тривожним виразом обличчя сидить біля вікна, підтримуючи голову рукою. М’яке денне світло підкреслює її задумливість і внутрішню напругу. Атмосфера спокою, але емоційної вразливості.

«Я вже давно відчуваю, що мені важко… Але не уявляю, як подзвонити психологу. Мені ніяково. Страшно. Що я скажу? А раптом подумають, що я ненормальний?»

Знайомо? Якщо ці думки живуть у вас — ви не одні. І це не про слабкість. Це про живу людську вразливість.


Чому ми боїмось звертатися по психологічну допомогу

1. Страх осуду
У культурі, де «треба триматися», будь-який прояв емоцій сприймається як щось соромне. Ми боїмось, що психолог скаже: «Це дурниця», «Ви самі винні», або просто знецінить.

2. Сором за свої почуття
Нам соромно за свій гнів, розпач, за те, що не справляємось. Часто цей сором ще й підсилений з дитинства — фразами на кшталт «не скигли», «припини істерики».

3. Сумніви: чи достатньо “серйозна” моя проблема?
Багато хто відкладає допомогу, бо «у когось гірше», або «я ще не на дні». Це — механізм знецінення болю. Але психолог — не лише для “кризи”, а для тих, хто хоче розуміти себе й жити повніше.

4. Страх втратити контроль
«Я почну говорити — і мене прорве». Так, іноді на перших сесіях бувають сльози. Це не небезпека. Це початок зцілення.


Що відбувається на першій зустрічі з психологом?

Багато хто уявляє кабінет психолога як допит або оцінювання. Насправді:

  • вас не змушують говорити одразу все;
  • темп — ваш, межі — ваші;
  • спеціаліст не оцінює, а чує;
  • ви можете припинити розмову в будь-який момент.

Перша зустріч — це не зобов’язання. Це знайомство. Без очікувань і тиску.


Важливо: страх — це теж частина процесу

Ваш страх не означає, що ви не готові. Він означає, що вам небайдужі межі, уразливість і безпека. Це ознака сили — ви серйозно ставитесь до себе.


Кілька способів підтримати себе перед зверненням

  • Напишіть психологу замість дзвінка — текстом часто легше почати.
  • Почитайте сайт фахівця, відгуки, подкасти — щоб “відчути”, чи вам підходить його стиль.
  • Уявіть першу зустріч не як “розбір”, а як розмову з тим, хто не осудить.
  • Дайте собі дозвіл сказати: «Мені важко почати, але я спробую».

Висновок

Боятись звернутись до психолога — це нормально. Ви не слабкі. Ви обережні. І це добре.
Але якщо всередині з’явилась хоч маленька думка: «Може, все ж спробувати…» — підтримайте себе. Саме ця думка може бути першою цеглинкою у нове життя.


Дізнатися більше про психолога можна на сторінці «Про мене».
Опис послуг та формат роботи – у розділі «Послуги».
Щоб записатися на консультацію, перейдіть за посиланням: Запис на консультацію.

Comments for this post are closed.